Такі байки жінкам складати вигідно. Можливо, вони і самі в них вірять. Що у жінки нібито є якась чарівна і особлива енергія, без якої чоловік ніколи не стане успішним. І тільки якщо жінка цією особливою енергією з чоловіком поділиться, він розбагатіє.
У реальному житті куди частіше відбувається навпаки. Поки чоловіка крива доріжка не може заведе до РАГСу, живе він собі цілком навіть забезпечено, а після стає втомленим, замученим, лисіючим трудоголіком, у якого всю зарплату забирає дружина. Залишаючи лише на проїзд і шкарпетки.
Але будемо об'єктивні - з жінкою чоловік дійсно більше заробляє. Це правда, підкріплена статистикою. Просто багато дружин відправляють своїх чоловіків на другу роботу. Ось і вся магія. Маніпулюючи фразами "ти мало заробляєш", "а ось чоловік Свєтки"...
Скільки б не заробляв одружений чоловік, нехай навіть в два рази більше неодруженого, у нього все-одно нічого не залишається. І завжди мало. Як би трохи не заробляв неодружений чоловік, йому завжди вистачає. І справа тут зовсім не в дітях, адже платять же розлучені чоловіки аліменти, а їм все-одно на все вистачає. Причина в самій жінці.
Зазвичай від них виходять ініціативи хитатися по ресторанам і курортам, забити всі шафи тоннами одягу, і в передпокої розставити сотню пар чобіт і туфель. А тому хочеться все і відразу, терпіння то немає, тому підштовхують чоловіка ще й взяти під цю справу потребничий кредит. І платити за всякий мотлох ще й з відсотками. А на це вже ніяких грошей не вистачить.
Далі в цю гру на боці жінки вступає верховна рада. І закріплює за жінкою то майно, яке вона "навдохновляла". Якісь чоловіки на ці схеми ще ведуться. Але надійніше вкладати надлишки зарплати не в жінку і її забаганки, а в нерухомість і акції. Буде хоч на старості де і на що жити. І при розлученні не виженуть.
За кожною "успішною" бабою стоїть бомж або обніщавший чоловік.
Василь:
Нехай куколди і Алені садять собі паразітку на шию.
Андрій:
Правильно написано.
Коли жив з дружиною, зарплата була вже точно не менше, ніж зараз. Але грошей вічно не було і куди вони поділися - не зрозуміло.
Одному при скомній провінційній зарплаті в держустанові вистачає, щоб утримувати себе, пса, будинок, купувати одяг і іноді ходити до стоматолога, а також пару раз на рік подорожувати по закордону. Недалеко, звичайно, і недовго, тому що зарплатня не московська.
Одному точно краще.
Дамір:
Гаразд, все просто, я так одній мішок картоплі купив і сказав, у скільки ти там казала більше віддаси чоловікові -мінімум в два! Давай два мішка картоплі. В підсумку навіть цей мішок походу зіжрала. Нета ніякого профіту за їхніми ж технологіями, досвід був поставлений не в теорії а на практиці.
Віктор:
Мені батько як то казав - ось з'явиться у тебе дівчина на якій ти напевно одружишся, ось тоді у тебе з'являться фінансові проблеми, вона з тебе всі гроші витягне. Я сказав тоді - ні, такого не буде, я добре контролюю фінанси (мені тоді було 13 років). В результаті знайшов дівчину і зрозумів як збитково з нею жити. Абсолютно ніякого контролю за продуктами та витратами грошей. Кароч, 2 роки прожив з нею, розійшлися і зараз я з грошима не парюся.
Серйозні стосунки це хрень. Не бачив ще своїми очима щасливу сім'ю.
Добре, що я це зрозумів в свої 23, а не пізніше, коли вже діти були б.
Олександр:
Згоден, щастя у таких "сімей" просто показуха на людях, а всередині чвари через гроші та інший бруд. В принципі, щасливих пар раз-два та й усе. Тому завжди потрібно вміти, любити бути одному, стати собі другом в першу чергу. В бабах щастя шукати -Дурне заняття.
(По матеріалам мережі інтернет)
